Змусити можна виконувати дію,
змусити захотіти – неможливо.
Вимогами ми не можемо вплинути на мотивацію. А коли ми змушуємо виконувати дію, то відкладаємо і відтягуємо момент появи внутрішньої мотивації.
Внутрішня мотивація має вирости самостійно, адже вона пов’язана з розумінням “Що я хочу”.
А щоби дитина почала себе слухати, у маленькому віці її мали слухати батьки, демонструвати, що думка і внутрішні бажання дитини – важливі.
Що робити батькам:
- Усвідомити свою концепцію й чесно порівняти її з реальністю. Ваша картина світу відрізняється від картини світу підлітка. Він скептично ставиться до пропозицій батьків. Батькам через тривожність важко відпустити підлітка й дозволити отримувати свої результати, а не їхні.
- Сформулювати довгострокові цілі на основі своїх уявлень. Спробувати погодити цілі з підлітком. Створювати умови, за яких у підлітка почне з’являтися внутрішня мотивація.
- Підтримати емоційно. Мотивація зникає майже у всіх, це нормальна вікова історія. Психологічні завдання підліткового віку спрямовані на інші завдання. Потрібно уважно спостерігати за тим, що робить підліток, як він реагує, до чого в нього є покликання, запити.
- Найкращий формат спілкування з підлітками – відкриті запитання. Важливо не засуджувати відповіді підлітка, а із зацікавленням вислуховувати. Цікавитися в дитини: “що тобі подобається?”, “чого ти хочеш?”, “що тебе радує?”, що останнє тебе в цьому місяці порадувало?”. Також говорити про те, які герої у фільмах / книжках йому подобаються.
- Експериментувати з методами стимулювання – заохочення, покарання. Але важливо дотримуватися їх послідовності й адекватності. Також важливо погодити цю систему заохочень і покарань із підлітком.
- Зайнятися собою. У підлітковому віці для батьків важливо зберегти свою психіку в стабільному стані.
- Пам’ятати, що на другій чаші вагів – ваші взаємни з підлітком. Головне в підлітковому віці – їхнє збереження. Життя – довше, ніж школа.