Багато юнаків і дівчат зовсім не уявляють собі, «ким бути» і куди вступати, коли продзвенить довгоочікуваний останній шкільний дзвінок.
Добре, коли проблема вибору професії тривожить – це означає твою соціальну й психологічну зрілість
Як же розібратися в собі?
Психологи вважають, що під час вибору професії дуже важливою є відповідність між психологічними особливостями людини й відповідними характеристиками професії. Професія повинна бути цікавою.
Якщо ти любиш техніку – інтерес до неї буде підтримувати тебе, наприклад, в роботі слюсаря з ремонту автомобілів. Будь-яка професія вимагає, щоб у людини були присутні так звані «професійно важливі якості». Наприклад, кравцю, вишивальнику, дуже важливо мати добру увагу, штукатуру, лицювальнику-плиточнику – образне мислення, офіціанту, бармену – гарно спілкуватись. Тому, обираючи певну професію, важливо усвідомити, чи є в тебе здібності, що відповідають професійно важливим якостям.
Нарешті, тип реалізованої професійної діяльності повинен збігатися із твоїм особистісним, характерологічним типом. Скажімо, якщо ти товариська людина – тобі більше підійдуть професії, пов’язані із численними контактами, наприклад, перукар, а якщо емоційно нестійка – не зможеш виконувати такі види діяльності, що вимагають концентрації уваги протягом тривалого часу, наприклад, елекрогазозварник. Твій характер тільки формується, тому не слід, наприклад, відмовлятися від професії перукаря тільки тому, що ти нібито «сором’язлива». Працюй над собою, пізнавай себе. І пам’ятай, що головне – інтерес, а здібності формуються в діяльності. Звикай працювати, трудитися.
Таким чином, розібравшись у своїх здібностях, інтересах і особистісних рисах, ти переходиш до вибору вже не професії – а навчального закладу.
Ухвалення рішення повинно ґрунтуватися на таких факторах: репутація навчального закладу, думка друзів, батьків, наявність стипендії, гуртожитку, їдальні тощо. Завжди пам’ятай: остаточний вибір тільки за тобою, тому що обираючи професію, ти обираєш долю!
Професія повинна приносити задоволення і забезпечувати максимальну реалізацію твоїх можливостей!
При виборі професійного спрямування, юний друже, скористайтеся наступними порадами
- Не піддавайтеся на вмовляння дорослих стати неодмінно юристом чи лікарем. Подумайте, чим би хотілося займатися саме вам. Обов’язково розмірковуйте над тим, як здійснити свою мрію.
- Не намагайтеся вступити туди, куди і друзі.
- Довідайтеся більше про ту професію, яку хочете обрати. Якщо це можливо, побувайте на робочому місці, де найймовірніше вам доведеться працювати згодом, поговоріть з людьми, які вже займаються цією справою.
- Ви повинні розуміти, що рішення не може бути абсолютним і, що в будь-який час у вашому житті можуть відбутися зміни.
- Постарайтесь не помилятися з приводу своїх можливостей. Краще усвідомлювати свої реальні сили.
- Не піддавайтеся почуттю страху – це нормальний стан, який відчувають всі люди перед вибором.
- Постарайтесь звернути особливу увагу на ті навчальні предмети, які необхідні для здобуття майбутньої професії.
- Намагайтеся дізнатися все: як вступають, як навчаються, як працевлаштовуються після закінчення навчання. Це допоможе прийняти правильне рішення.
ФОРМУЛА ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ
Перший елемент формули «Хочу» вимагає аналізу наявних потреб, інтересів, бажань. Це те, що вас приваблює в професії. Ви повинні подумати, а чи зможу я цього досягнути. Для цього ви переходите до аналізу другого елементу «можу”
“Можу” – це наявність рівня знань, вмінь, навичок, уваги, мислення, пам’яті, волі, темпераменту і рис характеру, здібностей. Це також фізичний розвиток і стан здоров’я, потрібні для обраної професії. Адже можна багато хотіти та нічого не вміти і не мати даних щоб навчитися. Проаналізувавши “хочу” і “можу” потрібно їх співставити, знайти відповідність і визначити що “треба”
“Треба” – попит на обрану професію на ринку праці.
Єдина навчально-методична проблема педагогічного колективу: «Практичний аспект інтегрованого навчання в умовах сучасного освітнього простору»
Забезпечення професійного зростання, самовдосконалення та «підняття» рівня педагогічної діяльності – головне завдання методичної служби закладу освіти.
У закладі освіти реалізовуються колективні та індивідуальні форми навчально-методичної діяльності, спрямовані на постійне та послідовне підвищення якості освіти.
Колективні форми методичної роботи використовуються з метою вироблення єдиного підходу до вирішення певних проблем, обговорення актуальних питань організації навчально-виховного процесу, аналізу результатів діяльності, вивчення і поширення кращого педагогічного досвіду, науково-технічної та педагогічної інформації.
Колективними формами методичної роботи є: педагогічна рада, навчально-методична рада, методичні комісії, практичний семінар, школа педагогічної майстерності, предметні та професійні тижні, навчально-практична конференція.
Етапи реалізації завдань єдиної навчально-методичної проблеми
І етап – організаційний
- робота творчої групи щодо вибору і обґрунтування єдиної науково-методичної проблеми закладу освіти;
- аналітична робота та психолого-педагогічна підготовка колективу до впровадження нової педагогічної ідеї;
- розгляд та ухвалення ЄНМП педагогічною радою;
- планування навчально-методичної роботи, проєктування тем методичних комісій та індивідуальних тем педагогів;
- проведення тематичних засідань структурних елементів методичної роботи.
ІІ етап – теоретичний
- проведення тематичних педрад та методичних семінарів;
- вивчення теоретичного аспекту проблеми;
- розроблення уроків, виховних заходів за результатами теоретичної роботи над темою (побудування прийомів, методик тощо);
- підготовка методики діагностики учнівських груп психолого-педагогічною службою.
ІІІ етап – практичний
- діагностика учнів за розробленою психолого-педагогічною службою методикою (початок навчального року), фіксація результатів;
- проведення уроків, виховних заходів за результатами теоретичної роботи над темою (апробація, перевірка на практиці теоретично побудованих прийомів, методів) (протягом навчального року);
- повторна діагностика учнів (кінець навчального року), відстеження динаміки;
- попередній аналіз результатів роботи над ЄНМП за індивідуальними звітами.
ІV етап – узагальнюючий
(систематизація накопиченого матеріалу та узагальнення досвіду)
- поширення досвіду за результатами роботи над проблемою: проведення відкритих заходів, майстер-класів, авторських уроків та виховних годин, тематичних методичних семінарів тощо.
- аналіз роботи педагогічного колективу над проблемою, розробка рекомендацій;
- проведення навчально-практичної конференції;
- підготовка інформаційно-методичного збірника;
- удосконалення комплексно-методичного забезпечення предметів і професій.
ІV етап – підсумковий
- підведення підсумків роботи;
- діагностика проблем.
Завдання реалізації єдиної науково-методичної проблеми педагогічного колективу
«Практичний аспект інтегрованого навчання в умовах сучасного освітнього простору»
– дидактичні:
- визначення ключових складових у формуванні професійної компетентності учнів;
- формування професійних компетентностей;
- розвиток творчої активності учнів;
- розвиток самостійності учнів;
- мотивація учнів до самоосвітньої діяльності;
- забезпечення науковості, системності, доступності, наочності у викладанні навчального матеріалу;
- підвищення ефективності навчання,
– педагогічні:
- застосовувати проблемні методи навчання;
- використовувати інформаційно-комунікаційні технології як пояснювально-ілюстративні методи навчання;
- здійснювати інтерактивне навчання;
- практичну діяльність учнів спрямовувати на пошуково-дослідницьку роботу.